Ukraine

Empathie hilft

Buchpräsentation im ukrainischen Honorarkonsulat in Graz.

Über den Krieg in der Ukraine wird viel gesprochen, meist politisch, militärstrategisch oder perspektivisch. Aber wie kann ein Durchschnittseuropäer verstehen, wie die Menschen leben, die Russland in ihrer Heimat vernichten will? Dies wird in zwölf Interviews erörtert – in dem Buch der ukrainischen Journalistin Olha Volynska „Wie der Krieg uns verändert“ (Klingenberg, 2023).

Verleger Paul Klingenberg ist überzeugt, dass das Buch auch Menschen erreichen kann, die meinen, der Krieg sei weit weg und gehe sie nichts an: „Diese Form des Interviews als Text hat eine besondere Kraft, denn man kann das Buch zuklappen, darüber nachdenken, die Sätze immer wieder lesen, und es wirkt anders auf einen. Das Buch informiert wirklich über die Realitäten in der Ukraine während dieses Krieges, aber auf einer persönlichen und emotionalen Ebene.“ Die Geschichte von Artem Prytula aus Mariupol über den Verlust seiner geliebten Frau Olga, die ihren Mann und ihren Sohn mit ihrem eigenen Körper vor einem Artilleriegeschoss schützte, brachte ihn zum Weinen. Für den Verleger ist das eine sehr starke Geschichte. „Diese Personen erzählen von Dingen, bei denen ich immer denke, ich hoffe, dass das mir oder anderen niemals passiert! Weil es das Schlimmste ist, einen Menschen, den man liebt, so gewaltsam zu verlieren.“

Die Autorin Olha Volynska, die seit über zwanzig Jahren als Journalistin tätig ist, nähert sich auch der Geschichte des ukrainischen Fotografen Max Lewin, der von einem russischen Scharfschützen mit einem Präzisionsschuss in den Kopf getötet wurde. Später fand man in der Nähe seinen Helm mit der Aufschrift „Press“ und einem Einschussloch.

In einem Interview mit der Menschenrechtsaktivistin Oleksandra Matwijtschuk geht es um die Zunahme des ungestraften Terrorismus. Russische Soldaten töten, foltern, entführen, vergewaltigen, verschleppen Zivilisten, darunter Kinder, Journalisten, Freiwillige … Seit 2014, als Russlands bewaffnete Aggression in der Ukraine begann, hat das von Oleksandra geleitete Zentrum für bürgerliche Freiheiten Tausende russische Kriegsverbrechen dokumentiert. „Man muss kein Ukrainer sein, um die Ukraine zu unterstützen. Es reicht, ein Mensch zu sein“, sagte die Aktivistin, die per Video zu den Gästen der Buchpräsentation am 4. Juni im Honorarkonsulat der Ukraine in Graz sprach.

Halyna Shepel

Buchtipp
Es sind Interviews mit UkrainerInnen, die ihre Erfahrungen teilen: als Trauernde, Überlebende, Lebensretter. Bekannte ukrainische Intellektuelle vermitteln Einsichten in die Hintergründe zum Krieg.
Wie der Krieg uns verändert von Olha Volynska, Verlag Klingenberg, Hardcover, 216 Seiten, 22,50 Euro, ISBN 978-3-903284-16-6

«Емпатія може допомогти нам приймати правильні рішення» — Пауль Клінгенберг
Про війну, що точиться в Україні, говорять багато, здебільшого — з точки зору політики, воєнної стратегії чи перспективи. Усе це потрібно, але як пересічному європейцеві зрозуміти та відчути, як живуть люди, яких росія прийшла знищувати на їх рідній землі? Саме про це — дванадцять інтерв’ю, що увійшли до книги «Як нас змінила війна» (2023) української журналістки Ольги Волинської.

Видавець Пауль Клінгенберг переконаний, що книга здатна достукатися до людей, які, можливо, вважають, що війна далеко, і це не їх справа. «Така форма інтерв'ю як текст має особливу силу, тому що ти можеш закрити книгу, поміркувати, перечитувати речення знову і знову, і це по-іншому впливає на тебе. Книжка справді інформує про реалії, які відбуваються в Україні в цій війні, але на особистому та емоційному рівні». Розповідь Артема Притули з Маріуполя про те, як під час обстрілу він втратив свою кохану дружину Ольгу, котра прикрила собою чоловіка та сина від снаряда, змусила Пауля плакати. На думку видавця, це дуже сильна історія. «Ці герої говорять про речі, які, я сподіваюся, ніколи не стануться зі мною або з кимось іншим, тому що це найгірше — так жорстоко втратити того, кого любиш».

Авторці Ользі Волинській, котра понад двадцять років працює у журналістиці, дуже близька історія українського фотографа Макса Левіна, якого російський снайпер убив прицільним вистрілом у голову. Пізніше неподалік знайшли прострелену каску Макса із надписом «Преса». Не залишить байдужими й історія про хлопчика, якого волонтери вивозили з окупації — дитина посивіла у п’ять років. Кожна історія вражає по-своєму.

Розповідь правозахисниці Олександри Матвійчук про те, як розростається непокараний тероризм. Російські солдати вбивають, катують, викрадають, ґвалтують, примусово депортують цивільних, в тому числі дітей, журналістів, волонтерів… З 2014 року, з початку збройної агресії Росії в Україні, «Центр громадянських свобод», який очолює Олександра, задокументував тисячі воєнних злочинів Росії. «Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною», — сказала Олександра Матвійчук у відеозверненні до учасників презентації, що відбулася 04 червня у Почесному консульстві України в Граці.

Галина Шепель